В Україні дедалі частіше журналісти, активісти й громадські діячі стикаються з позовами, що використовуються як інструмент тиску. Такі справи, SLAPP-позови (Strategic Lawsuits Against Public Participation), мають на меті змусити мовчати, підірвати довіру до медіа та заборонити свободу слова.
Саме цій темі був присвячений захід «Коли суд стає інструментом тиску: як захиститися від SLAPP-позовів?», який організував Міждисциплінарний науково-освітній центр з протидії корупції в Україні (ACREC).
Захід об’єднав адвокатів, журналістів, юристів та представників громадських організацій, які обговорили, як створити в Україні дієві механізми правового захисту та впровадити стандарти ЄС із протидії зловживанням судовими процесами.
Було також представлено аналітичне дослідження, підготовлене виконавчою директоркою ACREC Оксаною Нестеренко, а також визначення практичних кроків для адаптації українського законодавства до вимог директиви ЄС (2024/1069).
З вітальним словом виступила Ольга Квашук, представниця Міжнародного фонду «Відродження». Ольга наголосила, що такі ініціативи є надзвичайно важливими для демократичного розвитку країни та її розвитку в ЄС.
Розвиток стандартів захисту від SLAPP-позовів — це важлива частина нашого шляху до Європейського Союзу. Ми підтримуємо створення робочої групи та експертної спільноти, яка напрацьовує якісні законодавчі рішення
Ольга Квашук, представниця Міжнародного фонду «Відродження»
Першу панельну дискусію модерувала Кароліна Шмалько. Серед спікерів були:
-
Юрій Ніколов, журналіст-розслідувач;
-
Оксана Максименюк, медіаюристка, керівниця юридичного напряму ГО «Інститут розвитку регіональної преси».
Учасники поділилися власними кейсами та обговорили, чому судові позови дедалі частіше використовують для тиску на журналістів.
Судові позови для тиску на журналістів в Україні використовують давно, проте особливо актуальною ця проблема стала з розвитком журналістських розслідувань.
Оксана Максименюк, медіаюристка, керівниця юридичного напряму ГО «Інститут розвитку регіональної преси
Друга панельна дискусія «Європейський стандарт захисту: чи готова Україна?» відбулася під модеруванням Людмили Тягнирядно.
Серед спікерів:
-
Ян Берназюк, суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді;
-
Ярослав Юрчишин, народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова;
-
Оксана Нестеренко, виконавча директорка ACREC;
-
Людмила Опришко, медіаюристка, Платформа прав людини;
-
Олексій Бойко, адвокат, Центр протидії корупції.
Під час дискусії Оксана Нестеренко представила презентацію аналітичного дослідження, яке оцінює відповідність українського законодавства європейським стандартам Anti-SLAPP.
Щоб ефективно протидіяти SLAPP-позовам, треба відрізняти справжні позови від тих, що лише маскуються під них і є інструментом тиску.
Оксана Нестеренко, виконавча директорка ACREC
ACREC уже напрацював 10 рекомендацій, як узгодити українське законодавство з Директивою ЄС 2024/1069, яка встановлює стандарти захисту осіб, залучених до громадського життя, від зловживань судовими процесами.
На завершення журналістка та головна редакторка інтернет-видання «Волинь Online» Мар’яна Метельська поділилася власним досвідом боротьби зі SLAPP-позовами, розповівши, як такі суди впливають на роботу регіональних медіа.
Команда ACREC щиро дякує всім учасникам, партнерам та експертам за активну участь та підтримку ініціативи із впровадження європейських механізмів протидії SLAPP-позовам.
Полісі-бріф “10 РЕКОМЕНДАЦІЙ: щодо приведення законодавства України у відповідність до Директиви (ЄС) 2024/1069 про захист від стратегічних позовів проти громадської участі (SLAPP)” доступний за посиланням: https://acrec.org.ua/wp-content/uploads/2025/10/slapp-policy-NNN-7.pdf
Запис події доступний на YouTube-каналі ACREC: https://youtu.be/vCjdhr-DFFo?si=MktdzVow-408S_Jd
Подія проводилась в рамках дослідницького проекту “Протидія SLAPP: адаптація українського законодавства до стандартів ЄС”, який проводиться за підтримки European Union in Ukraine та Міжнародний фонд “Відродження” в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Думки, висловлені під час події, представляють позицію авторів і необовʼязково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
