У світі вже досить довгий час діє законодавство, яке не лише захищає викривачів суспільно важливої інформації, але й мотивує та заохочує громадян до викриття можливістю отримання фінансової винагороди.
Закон про наклеп в США дозволяє приватним громадянам подавати позови від імені уряду про повернення коштів, украдених через договірне шахрайство. Як компенсацію за ризик і зусилля, викривачі можуть отримати винагороду в розмірі 15-25% від будь-яких вилучених коштів і штрафів. У результаті уряд США зміг отримати як мінімум 35 млрд доларів у вигляді штрафів і вкрадених грошей з 1986 року, причому з 2007 по 2012 роки число нових випадків викриття, зареєстрованих федеральною поліцією, збільшилось із 482 до 1148. З них кількість позитивних рішень щодо інформаторів зросла з 50 до 223 випадків. Комісія з цінних паперів і бірж у 2013 році виплатила інформаторам понад 14 млн доларів. На сьогодні у США 102 викривачі отримали винагороду на суму більше ніж 557 млн доларів. Загалом, завдяки використанню інформації, наданої викривачами, стягнуто більш як 2 млрд доларів фінансових санкцій. В Америці працює понад тисяча організацій, які надають допомогу викривачам.
У Південній Кореї закон передбачає захист і матеріальну винагороду державним і корпоративним викривачам, які повідомляють про порушення, пов’язані з безпекою, здоров’ям, довкіллям, захистом прав споживачів і добросовісною конкуренцією. У 2002-2013 роках Комісія з цивільних прав та боротьби з корупцією отримала 28 246 повідомлень про порушення. У результаті розкриття 220 випадків, 60,3 млн доларів були повернуті в бюджет і 6,2 млн доларів були виплачені викривачам як винагороду.
В Японії колишній генеральний директор Olympus Майкл Вудфорд повідомив, як компанія приховувала величезні втрати інвестицій протягом 13 років. Вудфорд був звільнений у 2011 році, перш ніж компанія визнала цей факт. Згодом Вудфорд отримав винагороду у розмірі 15,4 млн доларів через своє звільнення.
В Італії Чіро Рінальді, співробітник Міністерства економічного розвитку, повідомив, що його колеги прогулюють роботу, заповнюючи неправдиві звіти про свою присутність в офісі. Попри те, що кодекс етики для державних службовців вимагає повідомляти про незаконну діяльність, Рінальді зазнав переслідувань, а його доповідь ігнорувалася місцевою владою. Тоді він звернувся до фінансової поліції, яка використала приховані камери, щоб зафіксувати порушення. Фігурантами судових розглядів стали 29 осіб, у тому числі чотири керівники. Через рік Рінальді отримав урядову нагороду. Після цього в Італії почалася активна громадська і політична дискусія навколо переваг викриття, а ще через якийсь час в Мілані була створена система захисту викривачів. Комісія з цінних паперів і бірж тільки у 2013 році виплатила викривачам більш 14 млн доларів за викриття.
А як в Україні?
Нове українське законодавство також передбачає фінансову винагороду для викривачів. Так, Закон України «Про захист викривачів корупції» говорить про те, що право на винагороду мають викривачі корупційних злочинів, у яких сума хабаря чи завданих державі збитків щонайменше в 5 тисяч разів більша за актуальну суму прожиткового мінімуму (близько 11 млн грн).
Винагорода може сягати 10% від суми викриття. Водночас винагорода не повинна перевищувати еквівалент в 3 тисячі мінімальних заробітних плат, а це 15 млн гривень (станом на жовтень 2020 року). Сума винагороди виплачується з державного бюджету.
У заохоченні викривачів Україна йде шляхом, який вже перевірений багатьма країнами та довів свою ефективність.
Текст новини запозичено з офіційної сторінки НАЗК у Facebook.