Андрій Легін — детектив НАБУ та співавтор і викладач курсу “Розслідування корупційних злочинів” на магістерській програмі “Антикорупційні студії” від аналітичного центру ACREC. Його шлях до антикорупційної діяльності був нестандартним: після закінчення юридичного факультету КНУ у 2003 році він сім років працював у сфері реклами та маркетингу, і лише 2010 року повернувся до юридичної професії.
Переломним моментом у кар’єрі Андрія стала Революція Гідності. У 2014 році він вирішив спрямувати свої здібності та досвід на користь державі та успішно пройшов конкурс на посаду детектива у новоствореному НАБУ, де працює вже дев’ятий рік. “Планував прийти на коротший термін, допомогти державі і повернутися в приватну сферу. Але зараз вже не можу покинути справу, бо розумію, що вона суспільно корисна, важлива”, — розповідає Андрій.
Що означає бути детективом НАБУ
Посада детектива, запроваджена у 2014 році, поєднує функції слідчого та оперативного працівника. Детективи НАБУ розслідують злочини вищих посадових осіб держави та справи, де розмір предмета злочину чи заподіяної шкоди перевищує встановлену суму.
“Найбільше в роботі подобається спілкування з людьми: збір інформації, побудова агентури, допити”, — ділиться Андрій. “Найскладніша частина для мене — робота з документами та застарілими радянськими стандартами їх написання”. Для покращення цих навичок Андрій рекомендує практичні посібники від JustTalk: “Стандарти досудового розслідування” та “Написання офіційних документів”, які навчають європейським стандартам підготовки документації та ведення розслідувань.
Щоб стати детективом НАБУ, потрібно мати юридичну освіту та щонайменше два роки юридичного стажу. В додаток до цього Андрій підкреслює важливість soft skills:
- Вміння працювати з людьми та активно слухати, оскільки значна частина роботи детектива — це спілкування
- Пунктуальність і уважність при роботі з документами
- Здатність тримати в пам’яті багато деталей, адже корупційні злочини часто бувають складними і багатокомпонентними
Інтерактивний підхід до навчання борців з корупцією
Курс “Розслідування корупційних злочинів” був розроблений Андрієм спеціально для початківців у юриспруденції. Програма охоплює роботу детектива від початку до кінця — від внесення злочину в Єдиний реєстр досудових розслідувань до завершення справи у формі обвинувального акту чи угоди.
З 2016 року Андрій впровадив у навчання підхід case study, який передбачає не лише лекції та семінари, а й практичні симуляції. Студенти беруть участь в імітації реальних процесів — наприклад, проводять навчальні обшуки з дотриманням усіх необхідних процедур: від підготовки документів та отримання дозволу суду до безпосереднього проведення слідчої дії. Також практикується моделювання судових засідань, що дозволяє студентам краще зрозуміти процесуальні аспекти роботи.
Деякі випускники Андрія стали його колегами – детективами НАБУ, інші працюють у державних установах, як-от у Вищому антикорупційному суді України, та міжнародних організаціях, зокрема в IDLO (International Development Law Organization).
Шлях до подолання корупції в Україні
“Будь-яке суспільство може пройти шлях від корупції, і Україна — не виняток”, — переконаний Андрій. Під час робочого візиту до Сингапуру він спілкувався з колишнім директором CPIB (Corrupt Practices Investigation Bureau, аналог НАБУ в Сингапурі) Чуа Шер Як, який підкреслив: “Головне — це робота з молоддю. Щоб у країні відбулися зміни на краще, ми маємо прищепити молоді правильні стандарти”.
За його спостереженнями, українське суспільство зазнало кардинальних змін за останні роки. “Уявити діяльність нинішніх журналістів-розслідувачів за умов міністра Кравченка? Неможливо. Уявити, що міністра можливо викликати на допит? Такого не могло бути. Суспільна мораль і думка безсумнівно змінюються в кращу сторону, але цей процес прискорити неможливо — його проходить будь-яка держава в процесі своєї еволюції”.
Системний підхід до антикорупційної діяльності
Андрій переконаний, що для подолання корупції необхідний комплексний підхід. “Я можу карати корупціонерів хоч кожного дня — але це не вплине кардинально на стан корупції в Україні. Треба прибрати корупціогенні фактори”, — наголошує він.
Як приклад успішної системної зміни Андрій наводить будівельну галузь: “Деякий час корупційні схеми проводились у будівництві. Прибрали норму про пайові внески — і страшні корупційні схеми в один момент припинилися”.
Роль медіа у висвітленні корупції
Маючи досвід роботи в медіа та рекламі, Андрій критично оцінює висвітлення теми корупції у ЗМІ: “Якщо увімкнути будь-який новинний канал — у новинному потоці ми почуємо тільки негатив. Бо медіа-спеціалісти знають, що після кількох годин страшних новин будь-яке розважальне шоу поб’є всі рекорди переглядів та залучень”.
“Корупція є серйозною проблемою в Україні, але її масштаби часто перебільшують заради медійного ефекту”, — зазначає він. “Якби українцям, разом з матеріалами про корупцію держпосадовців, розповідали про обсяги контрабанди в Італії або легалізовану корупцію — лобізм — в Америці, в опитуваннях про проблеми країни корупція не займала б такі високі позиції”.
Навчання як шлях до змін
Досвід Андрія Легіна — яскравий приклад того, як фахівці з різних сфер можуть зробити свій внесок у розбудову доброчесної України. Його історія показує: поєднання практичного досвіду в антикорупційних органах з викладацькою діяльністю створює потужний інструмент для системних змін. Адже саме через освіту та виховання нового покоління професіоналів можна закласти фундамент для майбутнього без корупції.
“Ми даємо знання, а це — основне”, — підкреслює Андрій. І результати говорять самі за себе: випускники його курсу сьогодні працюють у ключових антикорупційних інституціях країни, впроваджуючи набуті знання у практичну діяльність.
Хочете дізнатися більше про магістерську програму “Антикорупційні студії” в ACREC? Читайте про неї за посиланням. Набір на програму відкривається щороку влітку – підписуйтесь на сторінку ACREC у Facebook, аби не пропустити наступний набір!